Екошкола, День 1
Розібрали з учасниками урбан-профіль Тернополя.

У нас уже є «якірні» простори — Набережна, парк Шевченка, креативні хаби.

Тепер завдання — зшити місто: безпечні переходи й велозв’язки між районами, більше тіні та зелені на щоденних маршрутах. Це не про мегабюджети — це про послідовність.

«15-хвилинний Тернопіль — не мрія, а нормальна логістика щоденного життя», — розповідає Захар Воланюк, тренер з урбаністики та дизайну, архітектор.

«Про Екошколу дізнався з оголошення в соцмережах — прийшов із другом. Мені цікава екологія, і в групі урбаністів я побачив, як ідеї стають реальними рішеннями для міста. Найбільше сподобалось, що говорили не лише про проблеми, а й про конкретні кроки: безпечні маршрути, зелені зони на щоденних шляхах, зручні велозв’язки. Подобається командна робота і підтримка наставників із методиками та прикладами з інших міст», — Максим, учень 10-го класу ЗОШ №17 міста Тернополя.

Школа екоурбаністики народилася торік в Одесі. Ідея проста: дивитися на місто одразу через дві призми — екологічну та урбаністичну (комфорт життя + безпека пересування).

«Наші цілі — сформувати спільноту, що розуміє міські виклики й пропонує рішення, та вже під час навчання реалізувати 1–2 практичні міні-проєкти. Ми розібрали місто як екосистему: його основні функції та властивості. Для змін не завжди потрібні мільйони — потрібні грамотний підхід, співпраця і послідовність», — ділиться Владислав Михайленко, доктор філософії з екології, співзасноник ГО «Місто майбутнього Україна» та ГО «Освіта. Наука. Розвиток».

Далі — більше: прототипуємо безпечні маршрути, «зелені точки» на щоденних стежках і безшовні велозв’язки між районами

Залишайтесь на звʼязку, щоб побачити більше.

Проєкт реалізується в межах ініціативи «Мери за економічне зростання» (M4EG), що фінансується Європейським Союзом (ЄС) та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН).

#UNDPEUpartnership